Криминал Общество Происшествия

Що буде з економікою України, якщо президентом залишиться Порошенко

Незабаром наші громадяни остаточно зроблять свій вибір, хто ж буде представляти Україну в світі і керувати силовими структурами країни в найближчі п’ять років.

Але від цього вибору багато в чому залежить і економічний розвиток держави, так як президент визначає ключові фігури в уряді та в Національному банку. Тому давайте спробуємо спрогнозувати економічні та фінансові наслідки обрання того чи іншого кандидата на вищий пост України. Для початку розглянемо варіант, що біля керма залишається діючий гарант Петро Порошенко.

А відповісти на питання «ФАКТІВ» погодився керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.

— Чи зміниться фінансова політика в Україні, якщо президентом буде переобраний Петро Порошенко?

— Основними інститутами, що визначають фінансову політику держави, є Національний банк і Міністерство фінансів. Я не бачу ніяких передумов міняти ключових людей в НБУ та Кабінет міністрів при переобрання діючого президента. Відповідно, підстав очікувати змін немає.

В даній ситуації прогнози МВФ щодо зростання ВВП на 2,7% в 2019 році і в наступні роки, швидше за все, виправдаються, що для економіки України означає стагнацію і продовження критичної бідності більшої частини населення, якому залишається шукати роботу за кордоном.

— Але все ж можливі кадрові перестановки в фінансовому та економічному блоках уряду в разі продовження президентських повноважень Порошенко?

— Незначні перестановки, звичайно, можливі, але вони не будуть надавати кардинального впливу на роботу фінансової системи при збереженні ключових фігур, а саме: голови НБУ та прем’єр-міністра.

Я можу з упевненістю сказати, яких наслідків точно не буде. Це адекватне реагування правоохоронної системи держави на корупційні скандали, фігурантами яких були вищі чиновники фінансової сфери. Наприклад, обидва попередника нинішнього глави НБУ, колишній глава ГФС, який навіть кандидатом в президенти побував і посів перше місце з кінця.

— Що буде з курсом гривні, якщо президентом залишиться Порошенко?

— Якщо проаналізувати курс національної валюти за період каденції чинного президента, ми можемо констатувати різку, стрибкоподібну девальвацію з 2014-го по 2016 рік, в період банкопаду, що завдало економічної безпеки держави колосальний збиток. З 2016 року банкопад припинився і курс також стабілізувався, однак стрибки як у бік падіння гривні, так і її зміцнення мали місце.

Безпосередньо в передвиборний період спостерігається різке зміцнення гривні без достатніх на то економічних підстав. Однак є пояснення суб’єктивного характеру, що полягає в тому, що пенсіонери, які отримали надбавки до пенсій, і ті, кому виплачують субсидію на комунальні послуги в грошовій формі, повинні відчути хоч якесь реальне матеріальне поліпшення.

Якщо президент буде переобраний, то потрібно буде компенсувати понесені витрати на соціальні потреби, що може бути зроблено шляхом маніпуляцій з курсом гривні, тому є підстави очікувати її падіння. Саме такі маніпуляції ми спостерігали в період 2014-2016 років, а суспільству пояснювалося, що причина падіння гривні у зовнішній агресії. Однак агресія триває до цього часу, а курс вже практично три роки знаходиться на більш-менш стабільному рівні.

На сьогодні курс регулюється з використанням комплексу адміністративних (встановлення обмежень НБУ — таких, як обов’язковий продаж валютної виручки та ін) і ринкових методів (валютні інтервенції НБУ, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюті й гривні). Центральний банк має достатній інструментарій для підтримки стабільного курсу, однак цієї стабільності ми не спостерігаємо, що дозволяє заробляти на спекуляціях шляхом використання даних інструментів.

— Чи зміниться у цьому випадку монетарна політика НБУ?

— Я не бачу будь-яких сигналів для зміни монетарної політики НБУ при переобрання президента Порошенко. На жаль, на сьогодні кредитно-грошова політика практично поставила економіку в ступор. Адже саме НБУ утримує облікову ставку на рівні 18%, а також випускаються ОВДП у гривні зі ставкою 20% річних. В таких умовах банкам невигідно кредитувати реальний сектор економіки. Вони воліють брати депозити у населення і бізнесу і на ці гроші купувати ОВДП, що гарантує фактично безризиковий «бізнес».

Економіка в таких умовах нормально розвиватися не може. У цивілізованих країнах рівень облікової ставки не перевищує 2%. Такий же рівень процентних ставок і за внутрішніми державними позиками. Основне завдання кредиторів полягає в якісній оцінці ризиків позичальників, а не в простих фінансових спекуляціях. Високу облікову ставку НБУ пояснює «таргетуванням інфляції», нібито висока ціна на гроші має забезпечити стримування зростання споживчих цін. Однак за фактом в Україні найвища інфляція серед європейських країн. Не можна монетарними методами вирішувати економічні проблеми.

З-за діючою монетарної політики ми не маємо нормального кредитування реального сектору, що обумовлює зниження темпів виробництва і збільшує інфляцію. При цьому зберігається низька купівельна спроможність населення, що стримує цю інфляцію. В результаті ми маємо найнижчі макроекономічні показники в Європі. Я не бачу ніяких сигналів того, що ця монетарна політика зміниться за продовження повноважень чинного президента. Принаймні про це немає ні слова в його передвиборній риториці.

— Чи зміняться в даному випадку відносини з міжнародними фінансовими інститутами, такими як МВФ і Світовий банк?

— На мій погляд, відносини з міжнародними кредиторами збережуться на колишньому рівні, а саме: ми будемо і далі обслуговувати мізерні міжнародні позики під високі відсотки. В основному перекредитовуючись для обслуговування старих боргів.

— Державні фінансові зобов’язання України перед зовнішніми кредиторами залежать від особистості президента?

— Особистість президента має величезне значення не тільки для відносин із зовнішніми кредиторами, але і для всієї економіки. Я можу навести приклад перемоги Помаранчевої революції, коли суспільство відстояв перемогу Ющенка. За перші два роки його правління ВВП зріс практично вдвічі, в країну прийшли міжнародні фінансові групи. Це сталося внаслідок збільшених позитивних очікувань з боку представників великого міжнародного капіталу. Однак згодом очікування не виправдалися і ми побачили повернення бандитизму у владу, а саме — призначення на посаду прем’єр-міністра Януковича, який себе дуже яскраво проявив і зміг легко перемогти на чергових президентських виборах, затвердивши корупційну модель державного управління.

Сьогодні корупція практично легалізована, що ми бачимо по деклараціях чиновників і офіційної зарплати з преміями одного глави держпідприємства, пенсії перевищує 130 тисяч пенсіонерів. Ми можемо спостерігати різкі зміни ВВП за періодами каденцій президентів України.

— Як можливе переобрання Порошенко позначиться на інвестиційному кліматі в Україні?

— Інвестиційний клімат не зміниться, і ставлення іноземних інвесторів залишиться дуже обережним, так як і раніше має місце рейдерство щодо зарубіжних інвесторів. Хоча слід зазначити, що закордонні інвестори в Україні захищені набагато краще українських. Як мінімум великі. Жоден банк з іноземним капіталом не був підданий рейдерським атакам і впливу адміністративного ресурсу так, як це відбувалося з банками з українським капіталом.

— Які нові вимоги можуть висунути західні кредитори Петра Порошенка у випадку його переобрання?

— Західні кредитори не висувають вимог до глави держави, вони реагують на інвестиційну політику, що проводиться за участю президента. Україна, мабуть, єдина країна світу, в якій МВФ висував вимоги створення антикорупційних органів. Однак ми бачимо ефективність роботи цих органів, коли витрати на їх утримання перевищують суми стягнень до бюджету внаслідок цієї «роботи». Міжнародне співтовариство з повагою поставиться до будь-якого вибору виборців в Україні, якщо все пройде без фальсифікацій, але нових вимог очікувати не бачу сенсу. Достатньо дотримання старих вимог, що відбувається з великим скрипом. Або ж відбувається перекручування цих вимог.

Наприклад, у товариства складається враження, що основною вимогою МВФ є підвищення цін на газ, що всіляко тиражується монополістами в енергетиці. В результаті ми маємо зниження купівельної спроможності населення і нереальні до оплати борги за комунальні послуги, вже перевищили 70 млрд грн. Але навряд чи МВФ вимагав від України генерації такого обсягу проблемних боргів, як нам це подають деякі ЗМІ.

— Вони будуть наполягати на виконання раніше взятих зобов’язань?

— Безумовно, будуть. МВФ показав, що не слід очікувати виплати чергових траншів без якихось дій держави для зменшення корупційних апетитів наших чиновників. І позитивні результати мають місце, а саме: декларування доходів чиновників, успіхи децентралізації призвели до багаторазового збільшення бюджетів місцевих громад, електронізація державних послуг, державні закупівлі через систему ProZorro, ті ж антикорупційні органи. Список позитивних здобутків можна продовжувати, що дає підстави для продовження роботи міжнародних кредиторів з Україною, хоч і з урахуванням найвищих ризиків і з відповідними завищеними процентними ставками.

— Люди відчують зміни у разі нового президентського терміну Порошенко?

— Поки що для простих жителів України статистика дуже сумна. За рівнем народжуваності ми займаємо 186-е місце в світі, а за рівнем смертності — четверте. Рівень трудової міграції досяг найвищих показників в останній період. Кількість трудових мігрантів сягнула 8 млн осіб. Дуже хотілося б, щоб люди користувалися безвизом для відпочинку за кордоном, а не для влаштування на роботу, тому що гідної роботи будинку знайти не можуть.

В риториці чинного президента присутні обіцянки поліпшень для людей, проте, як ці обіцянки виконуються, суспільство змогло переконатися за останні п’ять років. При цьому для багатьох важлива хоч якась стабільність і прогнозованість, щоб не було гірше, а гірше завжди є куди, враховуючи фактичну війну на сході, яка може загостритися. Тому для значної частини суспільства ця прогнозованість має значення. І тому чинний президент вийшов у другий тур, — зазначив Євген Невмержицький.

У наступній статті експерт розповість, яких змін в економіці та фінансовому секторі країни можна очікувати в разі обрання президентом Володимира Зеленського.

Варто нагадати, що за підсумками 2018 року валовий зовнішній борг України склав 1,4 трлн грн. В тому числі міжнародним фінансовим організаціям — 607,74 млрд., або 43,4%. При цьому, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень державного боргу по відношенню до валового внутрішнього продукту в 2018 році знизився до 60,9%, при тому що в 2017 році становив 68%. Платежі з погашення та обслуговування держборгу заплановані в бюджеті-2019 у розмірі 417 млрд грн, або близько 15 млрд доларів.

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

«>

12.04.2019
08:45
Источник

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *